Законопроєкт про санкції США проти Росії має приховані недоліки, – The Washington Post

Законопроєкт про нові санкції проти Росії, який цього тижня підтримав Сенат США, містить низку сильних положень, однак водночас має дві суттєві проблеми. Про це в авторській колонці для The Washington Post пише колумніст Макс Бут.

Як пише оглядач, документ може не лише посилити тиск на Москву, а й надати президенту США надто широкі повноваження для запровадження масштабних мит проти інших держав.

"У законопроєкті є багато хороших положень, але також є дві погані. Далеко не очевидно, що саме переважає – переваги чи недоліки", – пише автор.

Положення законопроєкту, які Бут оцінює як позитивні, передбачають розширення санкцій проти президента РФ Володимира Путіна, російських політичних і військових керівників, олігархів, державних підприємств, фінансових установ, енергетичних проєктів, а також компаній, які підтримують російський оборонно-промисловий комплекс. Крім того, документ передбачає санкції щодо осіб і компаній, пов'язаних із так званим "тіньовим флотом", який допомагає Росії обходити західні обмеження на експорт енергоносіїв.

Водночас автор нагадує, що президент США Дональд Трамп і без цього законопроекту уже зараз має широкі повноваження щодо запровадження санкцій, але досі використовував їх обмежено. До того ж законопроєкт дозволяє главі держави відкладати застосування санкцій, якщо він пояснить своє рішення Конгресу.

Основною проблемою документа, на думку оглядача, є положення про нові мита. Законопроєкт надає президентові право запроваджувати тарифи до 100% щодо п'яти найбільших імпортерів російської нафти або природного газу, а також 500-відсоткове мито на російські товари, що імпортуються до США.

Як пише автор, під потенційний удар можуть потрапити Китай, Індія, Туреччина, країни Європейського Союзу, Японія, Південна Корея та інші держави. Частина союзників США може отримати винятки, однак рішення про це ухвалюватиме адміністрація президента.

Бут також застерігає, що закон може стати юридичною підставою для запровадження мит не лише через російські енергоносії, а й з інших причин.

"Проблема полягає в тому, що ніщо не завадить Трампу запровадити мита проти будь-якої з цих країн з якоїсь іншої причини та використати закон Ґрема як юридичне обґрунтування", – наголошує він.

Автор нагадує, що Трамп уже неодноразово запроваджував тарифи на власний розсуд, прикриваючись різними юридичними підставами. Саме тому, на думку оглядача, Конгрес не повинен ще більше розширювати такі повноваження президента.

Бут зазначає, що багато демократів у Сенаті вагалися щодо підтримки законопроєкту, однак зрештою погодилися проголосувати за нього, прагнучи продемонструвати підтримку Україні.

Відтак, оглядач закликає Палату представників, яка розглядатиме законопроєкт у вересні, доопрацювати його: вилучити положення про мита, зробити санкції обов'язковими до виконання та включити норму про передачу Україні заморожених російських активів, що перебувають під контролем США. 

Законопроект про санкції проти Росії

Як писав УНІАН, 28 липня сенат США підтримав законопроєкт Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану. Президент України Володимир Зеленський був присутній у галереї Сенату, аплодував сенаторам і назвав рішення символічним у день похорону Грема, який не дожив до ухвалення свого законопроекту.

Раніше група демократів в Конгресі США виступила проти законопроєкту, оскільки він фактично повертає президенту повноваження запроваджувати торговельні мита. Конгресмени Дон Байєр і Бред Шнайдер заявили, що такі тарифи можуть призвести до зростання витрат для американців і підштовхнути глобальну торговельну війну. Водночас вони наголосили, що підтримують санкції проти Росії, але вважають цей законопроєкт шкідливим для України, бо він підриває довіру до американської допомоги у критичний момент.